-
1 проходити
I = пройтипрох`одити( вивчати) to learn, to study, to doII = пройтипрох`одитиto go; ( пішки) to walk; ( про час) to pass, to roll on, to elapse, to fly; ( про події) to pass off; ( минати - про строк) to expire; ( випробування) to go throughпроходити далі — to move on, to proceed
проходити повз — to pass by, to come by
проходити крізь — to pass through; ( проникати) to penetrate; ( просочуватися) to permeate, to percolate
проходити крізь стрій іст. — to run the gauntlet ( gantlope)
проходити церемоніальним маршем — to march past; амер. to march in review
дорога проходить через… — the road lies across ( through) …
чи можна тут пройти? — may we go pass here?
проходьте, будь ласка — pass on, please!
III = пройтице не пройде — that won't pass, it won't work
прох`одити( закінчитися) to pass; to be overIV = пройти; гірн.прох`одити( горизонтальну виробку) to drive; ( вертикальну виробку) to sink; ( штрек) to draw; тех.V проход`ити( протягом якогось часу) to walk, to spend the time in walking
См. также в других словарях:
гора — ГОР|А (833), Ы с. 1. Гора, возвышенность: Землѩ ˫ако трѩсѹшти сѩ || просто мьнить сѩ ѥмѹ. и горамъ тешти крѹгомь. (τὰ ὄρη) Изб 1076, 265 об.–266; ѥсть бо мала гора надълежащи надъ манастырьмь тѣмь. ЖФП XII, 55г; рече г҃ь не можеть градъ ѹкрытис˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
злітати — I а/ю, а/єш, недок., злеті/ти, злечу/, злети/ш, док. 1) Летячи, підніматися в повітря. || Піднімаючись угору, покидати яке небудь місце. || Летячи, досягати якого небудь місця. || Швидко й рівномірно підніматися вгору й опускатися вниз (про… … Український тлумачний словник
оббігати — I обб ігати аю, аєш, док., перех. і неперех. Бігаючи, побувати по черзі в багатьох місцях, відвідати багатьох осіб і т. ін. II оббіг ати а/ю, а/єш, недок., оббі/гти, оббіжу/, оббіжи/ш, док. 1) перех. і неперех. Біжучи навкруги чого небудь,… … Український тлумачний словник
спадати — а/ю, а/єш, недок., спа/сти, спаду/, спаде/ш, док. 1) Падати, летіти донизу під дією власної ваги. || з чого. Падати, відділяючись, відокремлюючись від чого небудь, не утримуючись на чомусь. || Опадати, обсипатися з дерев, кущів і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
стіна — и/, ж. 1) Вертикальна частина будови, яка служить для підтримання перекриттів і для розділення приміщення на частини і т. ін. || тільки мн., з означ., перен. Про який небудь будинок, приміщення, установу, навчальний заклад і т. ін., де щось… … Український тлумачний словник
